Я рвал напрягом рук верёвки,звоня в колокола на колокольне в божьем храме
Высокие частоты свёл к нулю,оставив опцию одну лишь мощный мега SUPER BASS
Птицы, в полёте дохли что попадали в мой,разгуляй и перезвон,и падали камнями
Услышь меня ты господи,взгляни я тут,тебе звоню, узри меня ты властный божий глаз
К тебе взываю с просьбою одной,я руки до костей свои верёвками изрезал в кровь
Мне укажи намёком дай понять,что мне начать творить чудить или тебе молиться
Грехами завалил я выход запасной,входная дверь закрыта я наломал немало дров
Устал от не понятия и восприятия самим собой содеянных грехов,хотел я,было удавиться
К чёрту петлю я выбрал путь другой,звоню в колокола в твоей приёмной,думаю, заметишь
Я записался у твоего секретаря,нам есть о чём поговорить со мною заявление на искупление
Своей божественной рукой если сочтешь согласие свое, ты грешнику отметишь
Что делать, как грехи мне искупить, ведь ты отец небесный мой дай сыну наставление
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
