Александр Филатов,
Тоцкое-2, Россия
Оренбуржец. Поэт, автор поэтических сборников, руководитель Тоцкого литературного общества "Обережный круг", член Союза писателей России; Журналист со стажем, член Союза журналистов РФ; писатель сети Интернет. e-mail автора:fan-50@mail.ru
Прочитано 6404 раза. Голосов 3. Средняя оценка: 3,67
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Хорошее стихотворение, не поняла вот эту строчку:Церкви летят купола золотые
церкви летят? а потом купола, что-то не то.
И еще переступят, слово такое, переступил и дальше пошел, преодалеют, может? Комментарий автора: Благодарю Вас за внимание и замечания. Странно, что такие простые моменты вдруг стали непонятными. Преодолеть, переступить - синонимы, и такое употребление вполне правомерно. Как и с куполами, считаю, всё нормально. Определяющее слово стоит рядом, в одной строке и других нет. Инверсия (перестановка слов) давно используемый поэтический прием, порождающий новые образы: море крови - кровь моря...
В ближайшем будущем исправлять стихи не планирую. Спасибо!
Нина
2008-09-08 07:41:02
Стих хорош, в общем-то, и по идее и по исполнению (а по мелочам Света сказала).
Одно но: когда в каком бы то ни было произведении упоминается "православие", и при этом не упоминается Христос, понимаешь, что таковы взгляды автора. А это уже попахивает идолопоклонством (по принципу: "кто любит православие больше Меня, тот не достоин Меня").
А этот "пунктик", свойственный многим нашим братьям-сёстрам, всегда напрягает.
Прости, Господи, и меня, грешную. Комментарий автора: Благодарю Вас за внимание и замечания! Всегда рад поговорить о творчестве...Ничем от меня и от моих произведений не попахивает, тем более идолопоклонством. В тексте есть слово "Господь", а для меня Бог один - Христос!
Да хранит Вас Бог!
Cветлана Бабак
2008-09-09 02:53:43
А я всегда прислушиваюсь к замечаниям читателей, и очень часто правлю свои стихи. Семантика слова переступить? основное смысловое значение?соответственно ассоциации возникающие при прочтении.
Во втором случае - очень неудачная инверсия, запутывающая смысл сказанного. Ваше право не исправлять, вы автор, но меня вам переубедить не удалось. Комментарий автора: Привет, Светлана! Никогда нельзя идти на поводу читателей - поэт должен идти впереди на два шага и вести читателей за собой. Если слушать всех, то легко вообще потерять себя. Но слушать надо - так, чтоб в одно ухо влетало, а в другое свободно вылетало. И если что-то осталось, то с этим надо разобраться обязательно. Поэты разные: одни никогда не правят свои стихи, другие правят всю жизнь и никак не могут остановиться, истина - где-то посередине, и тот, кто знает меру, где остановиться в процессе правки, тот - мастер. У Вас своя семантика, у меня - своя. Вспомним Есенина: "наступить на горло собственной песни". Основное значение - перейти препятствие, рубеж; преодолеть... Для Вас неудачная инверсия, для меня - другой и быть не может, ничего она не запутывает. Я детям читал эти стихи и даже они поняли смысл сказанного... Сожалею, что Вас мне переубедить не удалось, но и Вам меня тоже. Да, собственно, и не нужно никого переделывать: не нравится - отложи книгу в сторону. Вот и всё, пожалуй... Да хранит Вас Господь!
Cветлана Бабак
2008-09-09 06:15:25
И Вам благословений
андрей
2008-09-09 09:07:24
стих,так себе.я адвентист Комментарий автора: Спасибо на честном слове! Я не адвентист.
Sv. Pavel
2008-09-10 05:14:56
Согласен со Светланой, инверсия не очень удачная. И "переступит", действительно, звучит несколько двусмысленно.
Эх, если бы купола могли раздвигать и духовную тьму...
Плачет под проклятием земля.
Губят наводнения, то – смерч.
Люди исцеление сулят,
Сея разорение и смерть.
А с полей различных войн и битв
К Богу кровь убитых вопиёт.
Ждёт Он ходатайственных молитв
И греха разорванных тенёт.
Судьбы царств, народов и племён
В прах повергло время, унесло.
Может ли вмешаться в судьбы Он,
Если выбирают люди зло?
Для детей : Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.
